Державне страхування

Роль у системі

Держава як страховик і гарант останньої інстанції там, де приватний ринок ризик не бере або бере задорого: експорт у ризикові країни, інвестиції під загрозою війни чи націоналізації, кредити бізнесу в кризу, тероризм. Держава не дає гроші напряму, а забирає на себе частину ризику — і завдяки цьому гроші дають банки та інвестори.

Функції

1. Експортне страхування і гарантії — експортно-кредитні агенції (ECA, export credit agencies) страхують експортера від неоплати покупцем і гарантують банкам кредити іноземним покупцям національних товарів (🇬🇧 UKEF, 🇩🇪 Hermes cover, 🇮🇹 SACE, 🇺🇸 EXIM, 🇺🇦 Експортно-кредитне агентство, 🇨🇳 Sinosure, 🇯🇵 NEXI).
2. Страхування від політичних ризиків — захист інвестора від війни, експропріації, заборони виводити валюту, порушення урядом контракту (🌍 MIGA Групи Світового банку, 🇺🇸 DFC).
3. Державні гарантії за кредитами — держава обіцяє повернути банку частину боргу, якщо позичальник не заплатить: для держкомпаній, інфраструктурних проєктів, малого бізнесу (🇺🇦 портфельні гарантії — до 80% кредиту МСБ). Та сама логіка масштабується на великі інвестиції: 🇪🇺 бюджет ЄС дає ЄІБ і банкам-партнерам гарантію на 26,2 млрд євро (програма InvestEU, 2021–2027), щоб вони брали ризик проєктів, які самі не потягнули б, і так залучили в рази більше державних і приватних грошей.
4. Страховик «останньої інстанції» — бере катастрофічні ризики, які ринок не витримує: тероризм (🇺🇸 TRIA), воєнні ризики для інвестицій, суден і вантажів. 🇯🇵 Японія перестраховує житлове страхування від землетрусів: поліси продають приватні компанії, а зобов'язання перебирає держава через окремий бюджетний рахунок, і межу виплат за один землетрус встановлює закон. 🇪🇸 Іспанський Consorcio de Compensación de Seguros покриває «надзвичайні ризики» — повені, землетруси, бурі, тероризм — коштом обов'язкової надбавки, яку автоматично додають до звичайних полісів на житло, авто й бізнес, і має державну гарантію: після повеней DANA у Валенсії наприкінці жовтня 2024 року він виплатив понад 4 млрд євро. 🇬🇧 Flood Re з квітня 2016 року забирає у страховиків повеневу частину полісів на житло у зонах ризику, а фінансується обов'язковим внеском усіх страховиків житла.
5. Соціальне страхування і гарантування вкладів — ширше коло державних схем, що захищають людей, а не угоди: пенсії, медичне страхування, фонди гарантування вкладів (🇺🇸 FDIC, 🇺🇦 ФГВФО).
6. Передача ризику на ринок капіталу — держава не тримає весь ризик у себе. Гарантія експортно-кредитної агенції перетворює кредит на папір із майже суверенним ризиком: під таке покриття розміщують облігації, які купують пенсійні фонди й страховики, а 🇯🇵 JBIC ще й гарантує облігації урядів країн, що розвиваються, і дає «незв'язані» кредити, не прив'язані до конкретного експортного контракту. Державні катастрофічні пули йдуть ще далі й перестраховуються через катастрофічні облігації (cat bonds): 🇬🇧 Pool Re у лютому 2019 розмістив Baltic PCC на 75 млн фунтів — перший у світі кат-бонд на ризик тероризму.

Особливості

• Як працює: агенція бере премію за ризик і на довгому горизонті має самоокупатися; збитки понад резерви покриває бюджет. Одні ECA — державні установи чи компанії (🇬🇧 UKEF, 🇺🇦 ЕКА), інші — приватні компанії, що ведуть програму від імені держави (🇩🇪 Euler Hermes AG (група Allianz Trade) — Hermes cover, 🇳🇱 Atradius Dutch State Business).
• Міжнародні правила гри: щоб країни не змагалися дешевими державними кредитами, учасники ОЕСР домовилися про мінімальні премії та умови (🌍 OECD Arrangement on Officially Supported Export Credits, «Консенсус», з 1978). Державні агенції й приватні страховики об'єднані в 🌍 Berne Union (з 1934).
• Невидимий борг: гарантія не з'являється у видатках бюджету, поки не спрацює, — це умовне зобов'язання держави. Тому мінфін встановлює ліміти гарантій, а МВФ і рейтингові агенції враховують їх в оцінці боргу країни.
• Чим відрізняється від комерційного страхування: страхує те, чого ринок не бере (довгі строки, ризикові країни, війна), і служить державній політиці — експорту, інвестиціям, робочим місцям. Приватні страховики кредитних ризиків (Allianz Trade, Atradius, Coface) працюють поруч — у зоні «Страхування».
• Хто контролює: уряд (мінфін або мінекономіки) і парламент через бюджетні ліміти; багатосторонніх гарантів (MIGA) — ради держав-акціонерів.
• Хто грає за спільними правилами, а хто ні: 🇨🇳 китайська Sinosure (з 2001) страхує експорт і закордонні інвестиції країни і за обсягом застрахованого стабільно найбільша серед експортно-кредитних агенцій світу — її портфель у рази більший за портфель японської NEXI. Головна претензія західних агенцій у тому, що Китай не приєднався до «Консенсусу» ОЕСР, тож не зв'язаний його мінімальними преміями і строками і може пропонувати покупцям довші й дешевші умови. Та сама логіка держпідтримки діє й усередині країни: в аграрному страхуванні центральний і місцеві бюджети разом оплачують близько чотирьох п'ятих премії, фермер — решту, і завдяки цьому Китай має другий за розміром ринок страхування врожаю у світі після 🇺🇸 США. 🇯🇵 Японія — навпаки, одна з одинадцяти сторін «Консенсусу» (разом з ЄС, США, Британією, Кореєю, Канадою, Австралією, Норвегією, Швейцарією, Туреччиною і Новою Зеландією), тож її агенції зв'язані спільними мінімальними преміями й максимальними строками кредиту, які в редакції 2023 року подовжили до 15 років, а для кліматичних і атомних проєктів — до 22. Ролі там розведені між установами: страхує NEXI (з 2017 року — акціонерна компанія, що повністю належить державі), а позичає і гарантує окремий банк JBIC.

Чому це важливо

Без державного страхування зупиняються експорт у ризикові країни і великі інвестиції: банк не дасть кредит, якщо ризик неможливо застрахувати. У кризу саме державні гарантії не дають кредитуванню обвалитися — але погано спроєктована гарантія перекладає збитки на платників податків.

Зв'язки з іншими зонами · 12

• Інвестиційні фондидержавні страхові пули перестраховують катастрофічний ризик через кат-бонди, які купують спеціалізовані фонди страхових ризиків, — так ризик теракту чи повені перетворюється на актив у портфелі інвестора.
• Банки розвиткуMIGA і EXIM-банки — сусіди: кредит банку розвитку часто поєднують з гарантією від політичних ризиків.
• Банки та кредитні установибанки кредитують експорт і проєкти під покриття ECA; державна гарантія знижує ризик кредиту і капітал, який банк має під нього тримати.
• Домогосподарствапенсійне й медичне страхування, гарантування вкладів — державний захист домогосподарств.
• Корпораціїекспортери й інвестори — головні клієнти: страхують неоплату покупцем і втрату активів за кордоном.
• Нагляд за фінустановамифонд гарантування вкладів працює в парі з наглядом за фінустановами: наглядач закриває банк, фонд платить вкладникам і продає активи ліквідованої установи.
• Нерухомістькредитори вимагають страхування тероризму й повеней для комерційної і житлової нерухомості, а державні пули (TRIA, Pool Re, Flood Re, іспанський Consorcio) роблять такі поліси доступними — без них іпотека й будівництво в ризикових локаціях зупиняються.
• Облігаціїгарантія експортно-кредитної агенції перетворює кредит на облігацію з майже суверенним ризиком, а державні катастрофічні пули випускають кат-бонди; самі ж видані державою гарантії інвестори й рейтингові агенції рахують як прихований борг країни.
• Рейтингигарантія держави — умовне зобов'язання, яке рейтингові агентства враховують в оцінці боргу країни; водночас покриття державної агенції передає позичальнику надійність самої держави.
• Сировинадержавні програми страхування воєнних ризиків для суден і вантажів тримають відкритими експортні коридори; для 🇺🇦 України це умова морського експорту зерна.
• Страхуванняприватні страховики кредитних і політичних ризиків працюють поруч, діляться ризиком з державними агенціями через спільне страхування і перестрахування.
• Фіскальна політикагарантії — умовні зобов'язання бюджету: мінфін встановлює ліміти, збитки понад резерви покриває держава.

Професії в цій зоні · 6

Усі зони Атласу

• Кліринг і розрахунки
• Біржі та платформи
• Роздрібний доступ
• Банки та кредитні установи
• Корпорації
• Банки розвитку
• Інвестиційні фонди
• Фінмоніторинг і санкції
• Фіскальна політика
• Нагляд за ринками капіталу та інфраструктурою
• Монетарна політика
• Нагляд за фінустановами
• Домогосподарства
• Страхування
• Сировина
• Crypto / Digital
• Облігації
• Деривативи
• Акції
• Валюта
• Нерухомість
• Карткові мережі
• Crypto / CBDC
• Цифрові платежі
• Міжбанківські системи
• Міжнародні перекази
• Суверенні фонди
• Аудит
• Консалтинг
• Кредитна інформація
• Освіта
• Медіа та дані
• Рейтинги
• Технології