Кліринг і розрахунки

Роль у системі

Невидимий «бек-офіс» ринків: після укладення угоди саме тут гарантують, що покупець отримає папери, а продавець — гроші. Центральний контрагент (CCP) стає покупцем для кожного продавця і продавцем для кожного покупця, депозитарій фіксує, кому що належить, а кастодіан зберігає активи інвесторів. Це приватні оператори; державний нагляд за ними — зона «Нагляд за ринками капіталу та інфраструктурою».

Функції

1. Кліринг — підрахунок взаємних зобов'язань після угод: хто кому скільки винен; взаємозалік (неттінг) згортає тисячі угод у кілька платежів.
2. Центральний контрагент (CCP) — стає посередником у кожній угоді й гарантує її виконання, навіть якщо одна зі сторін збанкрутує (🇬🇧 LCH, 🇩🇪 Eurex Clearing, 🇺🇸 CME Clearing, NSCC у складі DTCC). 🇨🇳 У Китаї всі ці ролі зведені в одну організацію: China Securities Depository and Clearing (CSDC) є одночасно центральним контрагентом і депозитарієм для всіх бірж материкової країни. 🇯🇵 В Японії кліринг теж централізований, але окремо від обліку: Japan Securities Clearing Corporation (JSCC) клірить усі біржові угоди країни, а права на папери веде депозитарій JASDEC.
3. Розрахунки (settlement) — фінальний обмін: папери переходять у депозитарії, гроші — через платіжну систему центробанку, одночасно за принципом «поставка проти оплати» (DvP).
4. Облік і зберігання — центральні депозитарії (CSD: 🇺🇸 DTC, 🇪🇺 Euroclear, Clearstream; 🇺🇦 НДУ) ведуть облік прав на цінні папери; кастодіани (BNY, State Street) зберігають активи фондів, отримують дивіденди й купони, обробляють корпоративні події.
5. Prime brokerage — пакет послуг для хедж-фондів: кредит під цінні папери (маржа), позика акцій для коротких продажів, кліринг і звітність (Goldman Sachs, JPMorgan, Morgan Stanley).
6. Крипто-кастоді — зберігання приватних ключів для інституційних інвесторів: «холодні» гаманці, мультипідпис, технологія MPC (Fireblocks, BitGo, Anchorage, Coinbase Custody).

Особливості

• Як заробляє: плата за кліринг і розрахунки, плата за зберігання (частка від вартості активів), процент на кошти клієнтів, кредитування цінних паперів. Бізнес масштабний і з тонкою маржею — виграють обсяги й надійність технології.
• «Водоспад» захисту і обов'язковий кліринг: на випадок банкрутства учасника в CCP є черга буферів — маржа самого учасника, його внесок у гарантійний фонд, частина капіталу CCP, внески інших учасників. Головний інструмент — щоденна вимога довнести маржу (margin call): хто не довніс вчасно, того закривають. Після кризи 2008 року G20 домовилася клірити стандартні позабіржові деривативи через CCP (🇪🇺 EMIR, 🇺🇸 Dodd-Frank), а у 2023 🇺🇸 SEC ухвалила поетапний перехід до централізованого клірингу угод з держоблігаціями США — через це кілька CCP стали «занадто важливими, щоб упасти».
• Коротший цикл — менше ризику, більше тиску: 🇺🇸 США перейшли з T+2 на T+1 (розрахунок наступного робочого дня) 28 травня 2024; 🇪🇺 ЄС (Регламент 2025/2075), 🇬🇧 Британія і 🇨🇭 Швейцарія переходять 11 жовтня 2027. Менше днів — менше відкритого ризику, але менше часу виправити помилку, особливо іноземним інвесторам з обміном валюти. 🇨🇳 Китай давно працює ще коротше, але асиметрично: акції CSDC зараховує покупцеві вже в день угоди, а гроші проходять наступного (T+1), при цьому куплену сьогодні акцію не можна продати до наступного торгового дня — це стримує спекуляції всередині дня. 🇯🇵 Японія лишається на T+2: облік акцій веде депозитарій JASDEC, а остаточний рух грошей відбувається в системі Банку Японії BOJ-NET.
• Розрахунок без центрального агента: у блокчейні поставку й оплату можна звести в один смартконтракт — або обидва токени (папір і гроші) переходять разом, або не переходить жоден («атомарний» DvP). Тоді не потрібні ні центральний контрагент, ні кілька днів очікування: розрахунок остаточний за секунди й доступний цілодобово. Ціна цього — втрата неттінгу: кожну угоду треба оплатити повністю, тож грошей і паперів на рахунках потрібно більше (🌍 висновок Банку міжнародних розрахунків). Немає й гарантійного фонду та «водоспаду» — нікому скасувати помилковий переказ чи закрити позиції банкрута, а застава оцінюється тут-таки в мережі. Тому поки що це пілоти: 🇺🇸 DTCC з 2022 року веде платформу Project Ion паралельно з класичною системою, і саме класична лишається офіційним записом; 🇨🇭 швейцарська SDX з ліцензією FINMA (вересень 2021) торгує й зберігає токенізовані папери, а в проєкті Helvetia III розраховує цифрові облігації проти оптових цифрових франків Національного банку Швейцарії; 🇧🇪 Euroclear у жовтні 2023 випустив на своїй DLT-платформі перші «цифрові від народження» ноти Світового банку; 🇬🇧 Fnality з грудня 2023 проводить фунтові розрахунки грошима на рахунку в Банку Англії. 🇪🇺 ЄС відкрив для таких систем окремий режим (DLT pilot regime, з березня 2023), але дозволи отримали лише три оператори — ESMA сама визнала ліміти режиму завузькими.
• Геополітика в депозитарії: саме в бельгійському Euroclear заморожено основну частину резервів Банку Росії в ЄС; дохід від їх інвестування спрямовують на кредити 🇺🇦 Україні.
• 🇺🇦 Україна: облік цінних паперів веде Національний депозитарій України разом з депозитарними установами (банками й брокерами), кліринг і грошові розрахунки за біржовими угодами — Розрахунковий центр.

Чому це важливо

Якщо ланка розрахунків дає збій, угоди «зависають»: покупець не отримує папери, продавець — гроші, а банкрутство одного учасника ланцюжком тягне інших. CCP концентрує ризик усього ринку в одній точці — тому мусить бути надзвичайно надійним.

Зв'язки з іншими зонами · 14

• Crypto / CBDCтокенізовані гроші — стейблкоїни й оптові цифрові валюти центробанків — це грошова частина розрахунку в смартконтракті; без них атомарна поставка проти оплати неможлива.
• Crypto / Digitalкрипто-кастоді — інфраструктура, без якої фонди й банки не можуть тримати криптоактиви.
• Інвестиційні фондикастодіани зберігають активи фондів, prime brokers кредитують хедж-фонди й позичають їм акції.
• Акціїкожна угода фондового ринку завершується в клірингу та розрахунках: CCP гарантує виконання, депозитарій переписує права на акції. Строк розрахунку скорочується — 🇺🇸 США вже на T+1, 🇪🇺 ЄС переходить 11 жовтня 2027.
• Банки та кредитні установивеликі банки — клірингові члени CCP і власники кастоді-бізнесу; через них до клірингу доступаються дрібніші учасники.
• Біржі та платформибіржа передає укладені угоди на кліринг; часто біржа і CCP належать одній групі (CME, Deutsche Börse, LSEG).
• Валютарозрахунки валютного ринку закриває система CLS і розрахункові банки: обидві валюти переходять одночасно (платіж проти платежу), щоб не повторився «ризик Херштатт».
• Деривативиф'ючерси й стандартні свопи (IRS, CDS) проходять через CCP, які щодня рахують і стягують маржу.
• Міжбанківські системигрошова частина розрахунків іде через системи центробанків (🇪🇺 T2, 🇺🇸 Fedwire) одночасно з поставкою паперів.
• Нагляд за ринками капіталу та інфраструктуроюдержавний нагляд за CCP і депозитаріями: ліцензії, стрес-тести, стандарти PFMI. Кліринг і розрахунки — це самі оператори, а Нагляд за ринками капіталу та інфраструктурою — орган, що пише для них правила й перевіряє їх виконання.
• Облігаціїрозрахунки за облігаціями і репо; облігації — головне забезпечення, яке учасники вносять як маржу.
• Роздрібний доступроздрібні брокери входять у кліринг і розрахунки через клірингових членів: маржу за угоди клієнтів вносять до CCP, а куплені папери обліковують у депозитарії або в кастодіана.
• Сировинакліринг сировини тримається на маржі: при різкому русі ціни варіаційна маржа на «Сировинному ринку» зростає швидше, ніж учасники встигають платити, і щоб не допустити дефолту клірингових членів, біржа разом зі своєю кліринговою палатою може навіть скасувати вже укладені угоди.
• ТехнологіїКлірінг та розрахунки — це насамперед софт: право на цінний папір існує лише як запис у системі депозитарію, а неттінг мільйонів угод і щоденний перерахунок маржі роблять системи із зони Технології.

Регулювання та нагляд

Професії в цій зоні · 7

Усі зони Атласу

• Біржі та платформи
• Роздрібний доступ
• Банки та кредитні установи
• Корпорації
• Банки розвитку
• Інвестиційні фонди
• Фінмоніторинг і санкції
• Фіскальна політика
• Нагляд за ринками капіталу та інфраструктурою
• Монетарна політика
• Нагляд за фінустановами
• Домогосподарства
• Страхування
• Сировина
• Crypto / Digital
• Облігації
• Деривативи
• Акції
• Валюта
• Нерухомість
• Карткові мережі
• Crypto / CBDC
• Цифрові платежі
• Міжбанківські системи
• Міжнародні перекази
• Суверенні фонди
• Державне страхування
• Аудит
• Консалтинг
• Кредитна інформація
• Освіта
• Медіа та дані
• Рейтинги
• Технології