Банки та кредитні установи

Роль у системі

Центральний вузол, через який проходить більшість грошей економіки. Банки збирають тимчасово вільні кошти домогосподарств і компаній, перетворюють їх на кредити і проводять більшість платежів. Саме через банки рішення центробанку щодо ставки доходять до кожного позичальника й вкладника.

Функції

1. Залучення коштів — поточні рахунки, депозити, зберігання грошей клієнтів.
2. Кредитування — корпоративне, роздрібне, іпотека; поруч, у цій самій зоні карти, працюють небанківські кредитори — лізинг, факторинг, кредитні спілки, МФО і P2P-платформи, які фінансують те, за що банк часто не береться: техніку в лізинг, дебіторку постачальника, дрібну швидку позику.
3. Трансформація — короткі депозити → довгі кредити; дрібні вклади → великі позики; ризик окремого позичальника розподіляється на тисячі клієнтів.
4. Створення грошей — видаючи кредит, банк зараховує гроші на рахунок позичальника; так виникає більша частина грошей в економіці.
5. Платежі та розрахунки — рахунки, картки, перекази, валютообмін.
6. Інвестиційний банкінг (окремий сегмент) — розміщення акцій і облігацій, M&A, операції на ринках.

Особливості

• Як заробляє і в чому напруга: процентна маржа (різниця між ставками за кредитами і депозитами) плюс комісії. Звідси й головна складність банківської справи: депозит можуть забрати завтра, а кредит повернеться через роки.
• Працює переважно на чужі гроші: власний капітал — невелика частка активів. Тому банк — найсуворіше регульований бізнес: нормативи капіталу й ліквідності (Базель III), стрес-тести, вимоги до управління ризиками.
• Гарантія вкладів: депозити фізосіб у більшості країн гарантує держава через фонд гарантування (🇪🇺 національні схеми — до €100 тис.; 🇺🇸 FDIC — до $250 тис.; 🇺🇦 ФГВФО), тому регулятор стежить, щоб банк не ризикував грошима вкладників.
• Хто регулює: центробанк або окремий наглядовий орган (🇪🇺 найбільші банки єврозони — ЄЦБ; 🇺🇸 Fed, FDIC, OCC; 🇺🇦 НБУ). Глобальні правила задає Базельський комітет. 🇨🇳 У Китаї банки й страховиків з 2023 року наглядає окреме Національне управління фінансового регулювання (NFRA — усе, крім ринку цінних паперів), а самі банки переважно державні: «велика четвірка» ICBC, China Construction Bank, Agricultural Bank of China і Bank of China очолює світовий рейтинг за капіталом, а поруч із 1994 року працюють три «політичні» банки (Банк розвитку Китаю, Ексімбанк, Банк сільськогосподарського розвитку) — вони не приймають депозитів, беруть гроші випуском облігацій і кредитують те, що визначив уряд. Ставка теж доходить до позичальника інакше: вісімнадцять банків щомісяця подають котирування LPR як надбавку до ставки центробанку, а частину кредитування НБК спрямовує «вікнами» — неформальними вказівками, кого і скільки кредитувати. 🇯🇵 У Японії наглядає FSA, ринок тримають три мегабанки (MUFG, SMBC, Mizuho), і головна зміна десятиліття — повернення ставок: у березні 2024 року Банк Японії скасував від'ємну ставку, а в червні 2026 підняв її до одного відсотка, найвище з 1995 року, тож японські банки вперше за покоління знову заробляють на нормальній процентній маржі.
• Небанківські кредитори — підблок цієї ж зони: лізингова компанія купує актив і віддає його клієнту в користування з поступовим викупом, факторингова — викуповує рахунки постачальника з дисконтом, МФО дає дрібні короткі позики, кредитна спілка кредитує власних членів їхніми ж внесками, P2P-платформа зводить позичальника напряму з інвесторами. Депозитів населення вони (крім спілок) не приймають, тому живуть із власного капіталу, кредитних ліній банків, випуску облігацій і грошей інвесторів платформи — і в кризу першими лишаються без фондування. Нагляд окремий і зазвичай м'якший: 🇺🇦 усіх їх ліцензує НБУ (закони про фінансові компанії, фінансовий лізинг і кредитні спілки діють з 1 січня 2024), 🇪🇺 P2P-кредитування бізнесу має єдину ліцензію за регламентом про краудфандинг 2020/1503 (з листопада 2021), 🇺🇸 кредитні спілки наглядає NCUA і гарантує внески членів до 250 тисяч доларів.
• Звідки це взялося: банки старші за центробанки. Найстаріший банк, що працює й досі, — 🇮🇹 Banca Monte dei Paschi di Siena: заснований 4 березня 1472 року в Сієні як monte di pietà («гора милосердя»), тобто ломбард, що позичав біднякам під заставу речей; теперішнього вигляду він набув у 1624-му, коли вкладникам гарантували дохід з державних пасовищ Мареммі — paschi, звідки й назва. Найстаріший торговий банк — 🇩🇪 гамбурзький Berenberg (1590), заснований братами-купцями, біженцями з Антверпена. Рання механіка трималася на трьох речах: гроші брали на зберігання; замість везти монету через пів Європи, купці розраховувалися перевідними векселями, які італійські міняйли гасили взаємозаліком в останні дні ярмарку (🇫🇷 ярмарки Шампані, XII–XIII ст.) — по суті перший кліринг; а в Лондоні XVII ст. розписки ювелірів про здане на зберігання золото почали ходити з рук у руки як платіж — так з розписки народилася банкнота, а разом з нею й звичка позичати більше золота, ніж лежить у сховищі. Центральні банки з'явилися пізніше й з практичної потреби: 🇸🇪 Sveriges Riksbank (1668), найстаріший діючий центробанк, створили після краху Stockholms Banco, який випустив забагато незабезпечених нот, а 🇬🇧 Банк Англії (1694) заснували, щоб позичити гроші уряду на війну з Францією.

Чому це важливо

Проблеми банків швидко стають проблемами всієї економіки: зупиняється кредитування, заморожуються платежі, люди втрачають заощадження.

Зв'язки з іншими зонами · 29

• Crypto / CBDCстейблкоїни й цифрові валюти центробанків конкурують з депозитами; банки відповідають токенізованими депозитами, а також зберігають резерви емітентів стейблкоїнів.
• Інвестиційні фондибанки обслуговують інвестиційні фонди як депозитарії й прайм-брокери, кредитують угоди прямих інвестицій і продають паї та ETF власним клієнтам.
• Акціїінвестиційні підрозділи банків виводять компанії на фондовий ринок (IPO, SPO), гарантують розміщення і підтримують торгівлю акціями як маркет-мейкери.
• Аудитзовнішній аудит звітності і регуляторні перевірки якості активів; рейтингові агенції оцінюють надійність банку.
• Банки розвиткубанки розвитку дають комерційним банкам довгий ресурс, кредитні лінії для малого й середнього бізнесу і гарантії, що ділять ризик; великі інфраструктурні кредити вони видають синдикатом разом.
• Валютабанки — маркет-мейкери валютного ринку: котирують курси клієнтам і одне одному на міжбанку, а казначейство банку щодня закриває власну валютну позицію.
• Державне страхуванняпокриття експортно-кредитної агенції та державні гарантії знижують ризик кредиту і вимоги до капіталу під нього, тож банк фінансує проєкт, який без такого покриття не пройшов би.
• Деривативибанки — головні дилери деривативів: продають клієнтам форварди, свопи й опціони і самі хеджують процентний та валютний ризик власного балансу.
• Домогосподарстваджерело депозитів і головні позичальники.
• Карткові мережібанки — двигун карткових мереж: емітент видає картку, тримає кредитний ризик за лімітом і отримує interchange з кожної покупки, а еквайрер підключає магазин і відповідає за нього — якщо продавець закриється з передоплатами, гроші покупцям повертає еквайрер.
• Кліринг і розрахункивеликі банки є кліринговими членами CCP, кастодіанами і прайм-брокерами, тож кліринг і розрахунки для решти ринку проходять через банківські баланси.
• Консалтингконсультанти приносять банкам ризик-моделі, впровадження базельських і AML-вимог, заміну core banking і супровід угод злиття.
• Корпораціїкорпорації — ядро банківського бізнесу: рахунки й платежі, кредити й овердрафти, гарантії та акредитиви, розміщення вільних коштів. На великих клієнтах банк заробляє і процентну маржу, і комісії.
• Кредитна інформаціяКредитна інформація — обов'язковий крок кредитного процесу: банк передає в бюро й кредитні реєстри історію платежів своїх клієнтів і сам запитує звіт і скор перед кожним рішенням про позику.
• Монетарна політикаставка ЦБ визначає вартість грошей для банку, а отже ставки кредитів і депозитів.
• Міжбанківські системибанки — учасники міжбанківських систем центробанків (🇪🇺 T2, 🇺🇸 Fedwire, 🇺🇦 СЕП НБУ), SEPA, SWIFT і карткових мереж.
• Міжнародні переказибанки тримають кореспондентські рахунки один в одного і передають інструкції через SWIFT — саме так платіж клієнта доходить до банку в іншій країні.
• Нагляд за фінустановамиліцензія, нормативи, перевірки; фонд гарантування — страхування вкладів.
• Нерухомістьіпотека й кредити девелоперам — один з найбільших портфелів банків; коли ціни на нерухомість падають, знецінюється застава і зростають кредитні збитки.
• Облігаціїбанки — одні з найбільших покупців державних облігацій (ліквідний резерв балансу) і випускають власні облігації.
• Освітаперш ніж очолити банк чи ризик-функцію, фахівець проходить іспити регулятора і профільні сертифікації (FRM, CAMS, ACI) — це фільтр допуску до чужих грошей.
• Рейтингирейтинг самого банку визначає, під який процент він позичає на ринку, а рейтинги позичальників входять у розрахунок його нормативів капіталу.
• Роздрібний доступБанки та кредитні установи — найширший канал Роздрібного доступу: через банківський застосунок людина купує облігації чи паї фондів, банк заробляє комісію і тримає її гроші до розрахунку за угодою.
• Сировинабанки фінансують сировинну торгівлю — акредитиви й кредити під вантажі та складські запаси — і продають виробникам і споживачам хедж від коливань цін на нафту, метали й зерно.
• Страхуваннябанки продають поліси через відділення (банкострахування) і вимагають страхування застави за іпотекою; страховики, своєю чергою, тримають частину резервів на банківських депозитах.
• Технологіїcore banking, кібербезпека, цифрові канали і партнерства з фінтехами.
• Фінмоніторинг і санкціїбанк — перша лінія: перевіряє клієнтів, повідомляє про підозрілі операції.
• Фіскальна політикабанки купують державні облігації як ліквідний резерв балансу і проводять бюджетні платежі, тому проблеми фіскальної політики швидко переходять у банківську систему.
• Цифрові платежіфінтехи будують зручний інтерфейс поверх банківських рахунків і ліцензій: банк отримує обсяг і комісії, але ризикує втратити прямий контакт з клієнтом.

Регулювання та нагляд

Професії в цій зоні · 10

Усі зони Атласу

• Кліринг і розрахунки
• Біржі та платформи
• Роздрібний доступ
• Корпорації
• Банки розвитку
• Інвестиційні фонди
• Фінмоніторинг і санкції
• Фіскальна політика
• Нагляд за ринками капіталу та інфраструктурою
• Монетарна політика
• Нагляд за фінустановами
• Домогосподарства
• Страхування
• Сировина
• Crypto / Digital
• Облігації
• Деривативи
• Акції
• Валюта
• Нерухомість
• Карткові мережі
• Crypto / CBDC
• Цифрові платежі
• Міжбанківські системи
• Міжнародні перекази
• Суверенні фонди
• Державне страхування
• Аудит
• Консалтинг
• Кредитна інформація
• Освіта
• Медіа та дані
• Рейтинги
• Технології